Окрім щедрої фінансової допомоги, цей проєкт співпраці підживлюється значним солідарним внеском багатьох колег. Ми отримали надзвичайну підтримку від міжнародного дослідницького центру середньовічних вітражів Corpus Vitrearum Deutschland, який фінансується Академією наук і літератури в Майнці: д-р Олена Козіна та д-р Іво Раух приїхали до Києва, щоб забезпечити безпеку та упакувати вітражі, перш ніж вони були перевезені в Кельн. Д-р Петер Фюссеніх, майстер-будівельник Кельнського собору, та д-р Катрін Віттштадт, керівниця майстерні по реставрації вітражів Кельнського собору, без вагань запропонували свою допомогу у здійсненні заходів з консервації київських вітражів напередодні виставки, а також у проведенні наукової експертизи та реставрації після завершення виставки. Висловлюючи щиру подяку нашим партнерам по співпраці, ми також хотіли б згадати всіх, хто долучився до реалізації виставки та супровідного цифрового видання. Ніколь Міллер відповідала за дизайн виставки, Ману Ланге – за рекламну та виставкову графіку, а Магнус Ноймаєр – за дизайн видання, для якого Маріон Меннікен з Рейнського фотоархіву зробила багато нових фотографій. Переклади Жерара Гудроу та KERN AG Sprachendienste стали значним внеском в успіх виставки та книги. І останнє, але не менш важливе: наша особиста і сердечна подяка адресована кураторам Музею Шнютгена, д-ру Мануелі Беер і д-ру Каролі Гагнау, які з великим професіоналізмом та натхненням взялися за цей особливий проєкт. У дружньому співробітництві з двома відповідальними колегами у Києві, кураторками Анастасією Мацело та Оленою Крамаревою, виставка вітражів була відкрита лише через рік після того, як обидва музеї вперше встановили контакт. Ми хотіли б подякувати їм обом, а також усім іншим колегам двох музеїв: вони з великою відданістю втілили свої знання та досвiд в цей спільний проєкт. Наша найвища подяка мужній команді Музею Ханенків, яка робить все можливе для свого музею в ці складні часи. Коли дві колекції вітражів зустрічаються за таких обставин, мова йде про світло і крихкість: крихкість об‘єкта, людини і світу. І світло надії. Д-р Юлія Ваганова, директорка Музею Ханенків Д-р Мартін Хернес, генеральний секретар Мистецького фонду Ернста фон Сіменса Д-р Моріц Вельк, директор Музею Шнютгена жило, розвивалося і могло бути сприйняте і пережите народом України як центральна частина його власної культурної ідентичності, особливо в часи війни. Це нелегка місія, особливо з огляду на дедалі драматичнішу глобальну політичну ситуацію, що склалася з початком російського вторгнення. З майже неймовірною енергією та надією на мир у найближчому майбутньому українські колеги-музейники борються за свої колекції та довірені їм твори мистецтва. Вони переймаються не лише порятунком творів мистецтва, що перебувають під загрозою знищення, але й збереженням власної української ідентичності. За майже 100 років свого існування Музей Ханенків неодноразово відчував на собі негативні наслідки політичних потрясінь та збройних конфліктів. Його колектив робить усе можливе, щоб життя в музеї не припинялося під час війни: невеликі, іноді одноденні виставки з власних фондів, присвячені українському та зарубіжному мистецтву XIX-XXI століть, інтервенції сучасних художників, а також концерти, читання та екскурсії у порожньому музеї – усе це є частиною програми. Водночас науковці продовжують дослідницьку роботу та здiйснюють оцифрування своїх фондів. Важливими напрямками діяльності Музею Ханенків наразі є міжнародні проєкти, спрямовані на експонування, дослідження та реставрацію творів з музейної колекції. Наприклад, у 2023 році добірка з рідкісної колекції візантійських ікон з Музею Ханенків була представлена у паризькому Луврі. Нинішня виставка в Кельні продовжує цю діяльність і робить колекцію Ханенків ще більш відомою та помітною в Європі. Вперше за багато десятиліть дорогоцінні вітражі з Києва представлені разом. Вони були науково досліджені і після виставки в Кельні пройдуть реставрацію та консервацію. Це все можливо і залишається можливим під час війни – завдяки Мистецькому фонду Ернста фон Сіменса та Фонду Германа Реемтсма та їх спільнiй лінії фінансування УКРАЇНА/UKRAINE, яка була започаткована 8 березня 2022 року, всього за кілька днів після початку російської агресії. Мета полягає в тому, щоб гарантувати безпеку та стабільність українських музеїв i культурних установ через швидку і небюрократичну допомогу. Наприклад, в межах підтримки німецьких музеїв у працевлаштуванні українських науковців, які були змушені виїхати за кордон через війну. Цінна колекція вітражів не лише зберігається, але й досліджується німецькими та українськими колегами й стає доступною для громадськості, що зберігає частину культурної ідентичності України. Таким чином, це один із флагманських проєктів лінії фінансування УКРАЇНА/UKRAINE. Без залучення інших спонсорів проєкт не міг би бути здійснений у запланованій формі. Тому ми хотіли б особисто подякувати Фонду Петера та Ірини Людвігів i його директору, д-ру Карлі Куджіні, за їхню підтримку. Крім фінансування від міста Кельн, Музей Шнютгена також вкотре отримав велику підтримку і від свого «Кола друзів». Ми хотіли б подякувати всім учасникам «Кола друзів» в особі його голови, д-ра Корнеля Зольтека. 10 11
RkJQdWJsaXNoZXIy MTI5NTQ=