будинком та бібліотекою, на суспільне надбання, був ще раніше висловлений власниками. Богдан Іванович зробив це у заповіті 1917 року, а Варвара Николівна – у дарчій 1918 року. Від часу офіційного заснування музею його колекція знала і поповнення, і втрати. За радянського періоду (1921–1991) твори надходили з інших музеїв та націоналізованих збірок, а також – як дарунки від приватних осіб. Однак втрати були більшими: чимало предметів зникло внаслідок перерозподілу творів між музеями СРСР 1920-ми роками, під час рейдів радянської влади для продажу музейних скарбів закордон 1930-ми, через вивезення творів німецьким командуванням за Другої світової війни. Лише картин було втрачено понад 400, а ще більше – археологічних пам’яток та предметів декоративного мистецтва (Photo 6). У роки нацистської окупації особливо постраждала азійська колекція. тощо. За майже 45 років Ханенки сформували художню колекцію з близько 6000 предметів – від єгипетських археологічних пам’яток до європейського живопису, графіки, скульптури та предметів декоративного мистецтва. Перелік містив і комплекс творів мистецтва ісламу, зокрема середньовічного Ірану, а також китайські сувої, скульптуру та посуд, японські гравюри, цуба й кераміку. Були в колекції й предмети мистецтва буддизму та індуїзму. Книжкове зібрання налічувало близько 10 тисяч томів. Від кінця 1880-х років колекція Ханенків разом із власниками «оселилася» в Києві, в особняку, який належав Варварі. Ця будівля, зведена у 1887–1888 роках і оздоблена у 1890-х, дотепер зберегла багато оригінальних рис у зовнішньому та внутрішньому оздобленні. За часів Ханенків в її інтер’єрах гармонійно сусідили твори різних країн та часів. Так, художні предмети Азії було презентовано поряд із творами майстрів Західної Європи, Візантії, Давньої Русі та класичної античності (Photo 4, 5). Такий принцип відповідав тогочасній загальноєвропейській моді та уявленням щодо вигляду помешкання освічених людей, які знаються на мистецтві. 1919 року майно Ханенків було націоналізовано державою й оголошено міським музеєм. Але намір перетворити свою приватну збірку, разом із Photo 2 Богдан Іванович Ханенко (1849–1917). Фото початку XX століття. Photo 3 Варвара Николівна Ханенко (1852–1922). Фото портрета роботи Алєксєя Харламова (1840– 1925), втраченого під час Другої світової війни Photo 4 Парадні сходи в особняку Ханенків. Фото до 1919 р 15 14
RkJQdWJsaXNoZXIy MTI5NTQ=