2018 році вона знову значно поповнилася дванадцятьма новими експонатами, переданими в тимчасове користування від Фонду Петера та Ірен Людвіг. Два з цих артефактів зараз представлені публіці вперше (Kat. 13–14). Насичена подіями історія Кельна з часів французької окупації не відображена в жодній іншій частині колекції Музею Шнютгена так чітко, як у його вітражах. Сьогодні в Кельні є лише два місця, які дають уявлення про колишнє багатство середньовічних вітражів: Кельнський собор, де наприкінці XIX століття в нове скління було включено багато вітражів із секуляризованих церков і монастирів (достатньо назвати лише врятовані вітражі з церкви Св. Цецилії та монастиря Св. Аперна) і Музей Шнютгена. За останні майже сто років Музей Шнютгена зміг збагатити свою колекцію та акцентувати увагу на ній завдяки придбанням, пожертвам і експонатам, переданим в тимчасове користування. Тут варто згадати нещодавно придбаний вітраж з каплиці Сент-Шапель у Діжоні29 та новий експонат з приватної колекції, переданий Музею в тимчасове користування, – зображення Спокуси Христа (Kat. 20). Останній артефакт, ймовірно, походить із втраченого монастирського вітража клуатру церкви Св. Цецилії і, таким чином, вперше повертається на своє перше місце призначення з нагоди нинішньої виставки. 29 Woelk 2024, 89–91, Kat. 13–14. Photo 8 Музей Шнютгена — музейна інсценізація у Храмі Святої Цецилії (південні емпори), після 1956 р. Photo 9 Музей Шнютгена, нова споруда, 2010 р. 33 32
RkJQdWJsaXNoZXIy MTI5NTQ=