Поклоніння царiв З каплиці Кельнської ратуші Кельн, 1474 р. Вiтраж 270 x 175 см Отримано від Кельнського музею прикладного мистецтва в 1930-1932 рр. Кельн, Музей Шнютгена, iнв. № М 594 6 У 1423 році Кельнський магістрат вигнав єврейську громаду з міста, а синагогу, яка знаходилася дуже близько від ратуші, перетворив на каплицю. Перетворення будівлі було дуже символічним: освячення каплиці сприймали як закріплення перемоги християнської церкви (еклезія) над юдаїзмом (синагога). Будівля, яка відтепер використовувалася для богослужінь магiстрата, а отже, і провідних громадян Кельна, мала бути облаштована у відповідному представницькому стилі. Тому на важливих частинах будівлі були зображені герб Кельна і три мудреці, святі покровителі міста. Окрім великого вівтарного полотна Штефана Лохнера, що зображує поклоніння царів, мальовнича тема була також підхоплена у цьому вітражі і в ризниці, яку збудували в 1474 році Після секуляризації у 1803 році його було перенесено до церкви Святої Марії Капітолійської, а у 1850 році повернуто на попереднє місце. Наприкінці XIX століття вітраж було передано до Кельнського музею прикладного мистецтва, а звідти в 1930-1932 роках – до Музею Шнютгена. Зображення трьох царів у сцені поклоніння Христу могло бути засноване на зразках тогочасного живопису на деревині та полотні Поділ вікна на три вертикальні панелі відокремлює зображення царів один від одного і призводить до незбалансованого розташування фігур. На лівому вiтражі зображено найстаршого царя, який стоїть на колінах і підносить свій дар Немовляті Христу. Маленький Ісус сидить на колінах Богоматері. У глибині вітража зображені відокремлені архітектурою стайні. Там також зображено фігуру Йосипа з тваринами – волом та віслюком. На другому плані пейзажу пастух пасе отару. На вiтражах двох правих панелей у великому форматі зображенi царi. Наймолодший з них праворуч, у супроводі двох чоловіків зі свити. Сцена поклоніння з тієї ж майстерні збереглася в Кройцгерренкірхе в Еренштайні (Вестервальд): Мадонна з немовлям була створена за тим самим взірцем (Lymant). Проте унікальним тут є поєднання зображення трьох мудреців із зображеннями на верхніх вiтражах. На них герб Кельна двічі представлений фігурою дикуна. На гербі можна побачити три царські корони. Одинадцять чорних крапель та полум‘я, якi зараз зображені в нижній частині герба, ще вiдсутнi. Кольори герба значною мірою визначають колiрну гаму вiтражiв. Наприклад, двох ангелів, які розмахують кадильницями в напрямку герба. Решта вікна складається переважно з білого скла з кількома частково відновленими кольоровими секціями. Сріблясто-жовті кольорові акценти підкреслюють зірку, що вказує шлях. Також і дари царів та їхні корони, які вони зняли на знак пошани. Von Falke/Creutz 1910, 23. – Oidtmann 1929, 297–299. – Kat. Herbst des Mittelalters 1970, 65, Nr. 66. – Kat. Die Heiligen Drei Könige 1982, 155, Nr. 19 (Brigitte Lymant). – Lymant 1982, 131–133, Nr. 66. – Westermann-Angerhausen/Täube 2003, 46, Nr. 23 (Dagmar Täube). Юле Вьолк 52
RkJQdWJsaXNoZXIy MTI5NTQ=