Два кабінетні вітражі зi Св. Севастіaном, Антонієм, Катериною і Варварою Кельн, кінець XV століття Вітраж Дiаметр 36 см кожний Отримано від Кельнського музею прикладного мистецтва в 1930-1932 рр. Кельн, Музей Шнютгена, інв. № М 516, М 517 10 Зображення парних святих є популярним зображенням на кабiнетних вiтражах у багатьох регіонах. На двох барвистих парних вiтражах, у техніці гризайль на яскраво-червоному тлі з орнаментними мотивами у вигляді завитків, зображено двох святих, чоловіка та жінку. Декоративні бордюри, що обрамляють фрагменти, прикрашені темно-синіми квітами та зображеннями тварин і сцен полювання у квітковому орнаменті. Цей тип художнього оздоблення по краях нагадує пізньосередньовічні манускрипти. Святих можна впізнати за символами, що додаються. Св. Севастiан у лицарських обладунках тримає прапор зі стрілами, що вказують на його мученицьку смерть. Свиня, палиця і дзвіночок ідентифікують його супутника як Св. Антонія. Разом вони вважалися захисниками від чуми. Свиня та хрест – це також знак ордена святого Антонія (антонітiв), якi опікувалися хворими та бідними. В обмін на ці послуги антонітам було дозволено випускати своїх свиней на волю. Колесо і меч – це символи мучеництва та знаряддя страти Св. Катерини. Вежа вважається атрибутом Св. Варвари. Досі лише зображення Св. Антонія можна було простежити до конкретного шаблону – так званого мiдьориту, гравюри на міді роботи Мартіна Шонгауера. Однак дещо грубо промальовані обличчя та одяг дозволяють припустити, що всі зображені фігури створені на основі гравюр на деревині або міді. Починаючи з другої половини XV століття художники по склу все частіше спиралися у своїх роботах на конкретні шаблони, створені їхніми сучасниками. Обидва вітражі, ймовірно, були виготовлені для приватного використання. Вважається, що роботу замовила патриціанська родина Маувенгаймiв з Кельна, оскільки на її гербі зображені дві перехрещені стріли, як i на прапорі Св. Севастіана. Крім того, зображення герба з кренделем і хлібом біля ніг Св. Катерини вказує на гільдію пекарів. Найстаріший член сім‘ї, Генріх Маувенгайм, згаданий у документах ще у 1282 році, був пекарем. Існують також свідчення про те, що в родині Маувенгаймів була донька, на ім‘я Катаріна, яка народилася наприкінці XV століття, коли були зроблені вітражі. Von Falke/Creutz 1910, 61–62. – Schmitz 1913, Bd. 1, 152. – Schnitzler 1936, 60, Nr. 57. – Lymant 1982, 149–152, Nr. 85, 86. – Legner 1991, 309, Photo 208. – Hess 1995, 42–49. – Täube 1998, 52–55, Nr. 18. – Gliesmann 2007, 151. – Kat. Glanz und Größe 2011, 397, Nr. 158, 159 (Dagmar Täube). – Woelk/Beer 2018, 304–305, Nr. 201 (Karen Straub). Карола Хагнау 64
RkJQdWJsaXNoZXIy MTI5NTQ=