17 На круглих пластинах з колекцій Музею Ханенків та Музею Шнютгена – невеликого формату, виконаних з використанням розпису шварцлотом, сріблясто-жовтим та червоно-коричневим кольором – зображено три сцени з притчі про блудного сина, яку Ісус розповідає фарисеям, щоб підкреслити Боже милосердя (Лк. 15:11-32). Ці пластини походять з трьох різних серій таких вітражних циклів, які з 1500 року мали зростаючу популярність, насамперед у Нідерландах і Нижньому Рейні. Серії пластин, зображення на яких розповідали біблійні історії, були iноді дуже великі. Вони ілюстрували життя і діяльність Ісуса, Марії та Апостолів, легенди про святих та історії Старого Завіту, а також мали символічні зображення, античні легенди чи прислів‘я. Настільки ж різноманітним було й призначення таких вітражів: трапезна, монастирський зал для зборів, лікарня чи клуатр монастиря, громадськi приміщення у будинках гільдій, ратушах чи торгових будинках, приватне використання в житлових будинках. За ескізи та художнє втілення таких циклів відповідала ціла низка художників із Фландрії та Брабанту, серед них Гуго ван дер Гус, Лукас ван Лейден, Мабюз (Ян Госсарт) і Пітер Корнеліус; деякі серії повторювалися навіть по декілька разів для різних замовників. На кельнському вітражі Повернення блудного сина по колу зазначені ім‘я та прізвище кельнського патриція Яна ван Гассельта та його дружини, дата 1532 рiк і сімейний знак (ґмерк) донатора. Існування ще восьми дисків з ідентичним обрамленням (які раніше зберігалися в Кельнському міському музеї) дозволяє припустити, що всі вони були частиною дуже великого циклу, який, імовірно, призначався для будинку Яна ван Гассельта – успішного купця і члена міської ради Кельна. А ось походження та датування двох київських круглих пластин, які походять з різних серій, набагато складніше визначити через відсутність конкретних маркувань художника чи мецената. Розмиті зображення двох послідовних лотів в амстердамському аукціонному каталозі 1912 року, можливо, були їхніми останніми слідами на європейському художньому ринку до того, як вони перейшли у власність подружжя Ханенків. Müller 1912, Nr. 1391. – Лукомський 1921, 53. ‒ Lymant 1982, 232–236. – Berserik/Caen 2007, VIII. – Berserik/Caen 2014, 224–225. Елена Косіна Сцени з «Притчі про блудного сина» 1. Блудний син просить селянина дати йому роботу Вітраж, обрамлення 51 х 33,5 см, кругла пластина діаметром 22 см Фландрія, друга чверть XVI ст. 2. Блудний син пасе свиней Вітраж, обрамлення 51 х 33,5 см, кругла пластина діаметром 19,8 см Фландрія, друга чверть XVI ст. Київ, Музей Ханенків, iнд. №№ 134 БР МХ, 133 БР МХ 3. Повернення блудного сина Кельн, за мотивами Пітера Корнеліуса, 1532 р. Вітраж, кругла пластина діаметром 26,9 см Кельн, Музей Шнютгена, iнв. № М 670 Блудний син просить селянина дати йому роботу 82
RkJQdWJsaXNoZXIy MTI5NTQ=